Дневники

А насправді їжа то є....
Просто нема ні сил ні бажання її їсти...
Або просто гидую....

Чому я не пишу??? Мабуть тому що на інших сайтах сиджу....
*БРЕХНЯ*
Просто нема для кого писати............

Колись цей сайт був наче домівка якась... 0_о</center>
А зараз.... А що зараз??? А зараз купа нових людей.... От сидиш тут хз скіки..... Пропав на деякий час... Повернувся.... І блін за той час поки тебе не було весь "колектив" котрий тут мешкав змінився.... Хтось пішов.... Хтось прийшов... І тепер наче новачок знайомишся зі всіми....

Ні !!!
Мені не снився апокаліпсис (нарешті)
Мені не снилось щось, де я вбиваю людей.
Мені не снилась моя смерть ( і таке бувало...)

Майже кожна людина то і робить що самореалізується завдяки іншим...
Або завдяки досягненням інших... Присвоюючи їх собі...

Чому чі "інші" дозволяють робити таке з їх трудами та стараннями?? Хіба вони не бачуть??? Хіба їм пофіг??

Вам від мене

Хоча перед цим ще треба було сказати що люди так себе люблять....
:)
ЩО до героїзму.... Якась така цікава фігня виходить =)
Живе собі людина.... Ну, звичайний такий самозакоханий дефолт... ;)
Сама людина знає, що для старих знайомих вона просто напросто ніхто.... Виникає проблема: вони з нею не спілкуються (нафіг їм таке щастя???), а їй реба комусь показувати себе...
Є два варіанти: або знайти нових знайомих, або довести старим знайомим що вони не таке лайно як їм здається...

Що ж, довго думавши людина як завжди вибирає легший варіант: тобто знайти нових знайомих...

***
Можливо деякі люди вважатимуть що доказати старим знайомим про те що вони помиляються - це легше, але я вважаю навпаки...

***

... Після вибору "а що ж далі робити?" людина починає діяти....
Ось вони!!!! Нові знайомі!!! Привіт всім!!! Ооо, так, я себе добре почуваю, а ви?
Людина відчуває всю ту радісну атмосферу котру віддають від себе нові знайомі...
І стає прикро...
Що ти такий, а вони не такі....
Через всі ці роздуми людина починає показувати усім свою виставу під назвою "починаю життя з чистого листааа...."
Торочиш всім яка ти вдала і успішна людина.... Яка гарна та розумна.... Все ж таки надіючись на повагу інших торочиш всім що ти "герой", являючись гемороєм. Але тобі сліпо вірять... Чому? Бо героям вірять всі... Всі наївні та веселі... Всі щасливі і відчайдушні... Всі безтурботні...
Ха ха...
Минув час... Ти герой! Тебе всі люблять... Тебе всі поважають.... Ну принаймні кажуть так.... Більшість із них проходять такий же шлях як і ти, і являться такими ж гемороями як ти....
Тобі там зручно.... Наче всі свої....
Такі ж герої, веселі, розумні....
НІ !!!
Насправді такі ж геморої як і ти.... Ви себе зручно відчуваєте з собі подібними....
Але настане час коли відчувачи себе героєм, ви почнете зазіхати на те, на що ви явно не заслуговуєте.... Ви цього не отримаєте.... Бо ви не в казці.... А тимпаче ніякий ви не герой.... ;)
Ваше фіаско побачать нові знайомі, і зрозуміють що ви ніхто....

;)

Можливо іншим людям має бути шкода вас... Але не надійтесь....
Що заслуговуєте те і отримаєте..... А те чого не заслужив не отримаєш....

Знаєте що?

Slayer (c).