Дневники

"Мабуть, особливість кожної людини залежить від того, хто робить її особливою, від того, хто бачить у ній іскру, вогник, щось, що помітиш лише добре придивившись, що притягує до себе, наче магніт. Знаєш, друже, мені Тебе не вистачає! Не вистачає Твоєї посмішки, Твого особливого погляду, який завжди бачив у мені щось особливе, те, чого немає ні в кому іншому, лише в МЕНІ..." – я сиділа біля вікна, не кваплячись пила каву і в котрий раз подумки писала листа своєму найкращому другу, який залишився десь там, на запилених полицях моїх спогадів у розділі "щастя"…