Дневники

Всім дістати шмаркачики, бо зараз будуть соплі!!!
Отже, підводячи підсумок року минаючого, хочу сказати тим, хто був зі мною поруч вже багато років, хто з’явився в моєму світі не так давно, хто (нажаль) пішов з мого світу: люди, я щаслива, що ви у мене є! Я дякую небу за те, що ви існуєте. Я вас всіх люблю. Навіть тоді, коли кажу, що ви – підступні потвори, дурепи і кАзли, не вірте)))) Ми це зробили, ми прожили ще один рік і принесли позитив у атмосферу)))
Отже, з наступаючим нас Новим роком і, як писали брати Стругацькі, «Щастя для всіх! Задарма! І нехай ніхто не піде ображеним...»

Вчора Мазарет розповідала, як один козел її ледь не збив, коли вона вулицю переходила....я покивала....поспівчувала....згадала одну з "найяскравіших" в моєму житті поїздок в таксі, коли наш водій, такий-собі милий хлопчичок, ганявся за пішоходом (чоловіком років п"ятидесяти) із залізною битою...а от сьогодні знайшла ролики про (не)безпеку дорожнього руху. Отже, це має переглянути і взяти до уваги кожен!






http://www.clinresearch.info/forum/index.php?showtopic=804&st=0

Пока вы будете помнить русский, ваша жизнь в Чехии будет одним сплошным весельем. "Вонявки" в переводе с чешского духи, "черствые потравины" -свежие продукты, "падло с быдлом на плавидле" - статный парень с веслом на лодке и другие приколы...
Говорят, что несколько лет назад русские туристы ржали до икоты, глядя на рекламные щиты "Кока-колы". Там красовалась традиционная замерзшая бутылочка, а надпись на щите гласила: "Доконали тварь!" Икающие от смеха русские не сразу и соображали, что в переводе с чешского сия надпись это всего лишь мощный рекламный слоган - "Совершенное творение!".
В Праге над входом в некоторые увеселительные заведения красуется надпись - "Девки даром". Представляете, как обламываются русскоговорящие особи мужского пола, когда узнают, что значит это всего лишь, что девушки не платят за вход! А еще жилой дом - "барак", привет подружка - "ахой перделка"...

КУРИЦА, УБИТАЯ HИ ЗА ЧТО
(рецепт)

Убить курицу ударом в спину.
Разрубить зверски, с бесчеловечной ухмылкой.
Хохотать над трупом, предвкушая дальнейшее.
Оторвать все. Выдрать кишки, кинуть псам. Пристрелить псов.
Для приправы.
Любая зелень, кроме долларов. Срезать взмахом кинжала.
Уничтожить посевы. Спалить деревню. Отравить колодец.
Разрушить церковь. Ограбить слепого.
Сделать что-нибудь нехорошее.
Также нужны соль и апельсин.
Способ приготовления.
Поставить сковородку на пожарище. Швырнуть ингредиенты, попав в центр.
Залить маслом, нервно прищурившись. Жарить, назло человечеству.
Снять. Съесть. Впасть в мизантропию.

Хотіла завершити п"ятницю потоком втомленої свідомості.....і передумала. Тут і так забагато суму і розбитих сердець, щоб і свій треш зливати....краще сміятись, хоч іноді й крізь сльози...

СЕДЛО HЕЖHОГО, МЯГКОГО,ДОБРОГО БАРАШКА С ПОЧТИ ЧЕЛОВЕЧЕСКИМИ ГЛАЗАМИ, ПОГИБШЕГО ИЗ-ЗА ЛЮДСКОЙ HЕБЛАГОДАРHОСТИ (рецепт)
Рыдать, рвать волосы и сердце. Смотреть в потухающие глаза.
Клясть себя, мир и судьбу. Дать обет вегетарианства. Освежевать.
Срезать укроп, отвернувшись. Шептать слова прощания.
Залить маринадом, ужасаясь содеянному.
Готовить под звуконепроницаемой крышкой. Ждать, обхватив голову руками.
Кушать интеллигентно, с уважением к покойному. Поверить, что другого выхода не
было. Думать о всеобщем счастье.

ПиСи: вже не пам"ятаю, де це вкрала

Вчора. Дізналась про тему новорічного корпоратива. Півдня провела в просторах глобальної мережі в пошуках ідей для вечірки. Голова забита купою образів, але нічого конкретного. Лише мундштук - довжелезний. Отже, що носили італійські мафіозі (їх леді) в 20х-30х роках?

*капець, як все серйозно* )))))))))))))))

А я ж так скиглила, що літо пройшло...
А тут вийшла з кружкою гарячого шоколаду, задерла голову догори, а там......а там....там...... сніг!!!!!!
І такий....ну як колись давно-давно, в якомусь з минулих життів....такий лапатий і пухкий....і так він з небес падає....і кружляє....диво та й годі....
дивлюсь на нього і сміюсь....сміюсь....і знову вірю....в усе найкраще....в ДИВО. От спасибі тобі, Небо!!!

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки…
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки…

В'яне серце моє од щасливих очей,
що горять в тумані наді мною…
Розливається кров і по жилах тече,
ніби пахне вона лободою…

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?..
Я для неї зірву Оріон золотий,
я — поет робітничої рані…

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки…
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки…

We are the hollow men
we are the stuffed men
Leaning together
Headpieces filled with straw. Alas!
Our dried voices, when
We whisper together
Are quiet and meaningless
As wind in dry grass
Or rat's feet over broken glass
In our dry cellar.

Shape without form, shade without color
Paralyzed force, gesture without motion;

Those who have crossed
With direct eyes, to death's other Kingdom
Remember us - if at all - not as lost
Violent souls, but only
As the hollow men
The stuffed men.

Я знаю этот вид напыщенных ослов:
Пусты, как барабан, а сколько громких слов!
Они - рабы имен. Составь себе лишь имя,
И ползать пред тобой любой из них готов.