Дневники

день закоханих?!
а що це за свято?!
Коли всі щасливі, закохані, коли посміхаються одне одному?!
Так... можливо...
Та чомусь це свято не для всіх "свято кохання" .
люди! чому? Що вам заважає кохати?
Можливо, то не взаємне, та хіба головне отримувати щось у відповідь? Головне те, що в серці у вас щось живе, існує, має свій світ... Те, що ви любите, і випромінюєте цю любов на інших! Це помічають всі, це відчуває природа своїми кінцівками, і наче посміхається вам у відповідь!
Не обовязково отримувати щось в замін, головне те, що є у вас, у вашому серці! Адже так приємно кохати, навіть якщо те кохання таке високе і недосяжне....
Кохайте люди, і рано чи пізно ви отримаєте те, на що так довго чекали!!!
Всіх зі святом!!!!!!!!!!!!!

*, my bell.
These are words that go together well,
My *.

*, my bell.
Sont les mots qui vont tres bien ensemble,
Tres bien ensemble.

I love you, I love you, I love you.
That's all I want to say.
Until I find a way
I will say the only words I know that
You'll understand.

*, my bell.
Sont les mots qui vont tres bien ensemble,
Tres bien ensemble.

I need you, I need you, I need you.
I need to make you see,
Oh, what you mean to me.
Until I do I'm hoping you will
Know what I mean.

I love you...

I want you, I want you, I want you.
I think you know by now
I'll get to you somehow.
Until I do I'm telling you so
You'll understand.

*, my bell.
Sont les mots qui vont tres bien ensemble,
Tres bien ensemble.

I will say the only words I know that
You'll understand, my *.

Я розгортаю простирадло, стелю його на ліжко. Воно буде полотном образу: жінка і чоловік. Ти простягаєш до мене руки. Кладеш на себе. Ти смієшся з того, що чоловік є найчарівнішою людиною. Але моя правда. Поглянь, твої ноги сильні. Вузькі стегна, живіт і литки – це машина мязів. Найчистіший малюнок, без поправок на безкшталтну, кулясту вагітність. Ти не є коморою сала, повстромлюваного у складки заду й грудей. До ебе не присмокчеться зсередини зголоднілий еьбріон. Глянь но: Твій найменший мяз, той, із запястка, поєднується із раменом, його мязами. Він не губиться десь між округлостями, не розчиняється у салі. Для жінки виростання є спуханням. Для чоловіка – набиранням сили. Побачивши вперше мої оголені перса, ти сказав: « Вони безпорадні, наче розведені руки». Ти цілуєш їх, і вони святі. Рожевіють ореоли сосків. Наша свята Персанна, покровителька з двома реквіями. Їм треба поклонятися, лизати. Збуджувати, покусуючи, стискаючи, бо немає святості без страждань. Секс пахне з уст і слиниться між ногами, коли ти говориш до мене, делікатніше, аніж поцілунок. Ти вкладаєш мені язика поміж губи. Ми ділимося останнім зрозумілим словом. Розкушуємо його: ко- ох –аю. І оздоби слів опадають. В зойкові голос оголений. У самому ценьтрі крику. Жага не перекладається вивченими, видресируваними словами. Зостається ритм, пульсування крові. Обовязок ритму, якийй викликає насолоду. Я закрадаюся під тебе. Злизую краплини поту. Вони мають прозорий смак. Ними струмує тепло, солона сльозливість, липкість жаги. Почекай – я відштовхую тебе стопою. Ти береш її до уст, розділяєш пестливо пальці. Мокру, ти обтираєш її об щоку. Ти поволі схиляєшся наді мною. Волосся спадає тобі на обличчя. Твої плечі сплетені з мязів. Вони зігнуті в поклоні, сповнені легкістю й загрозою сили. Витесаний із каменю античний жрець, який приносить у жертву сімя: «Не пізнаєш інших чоловіків, окрім мене», - вимагав би ти, як кожен закоханий бог. Я пригортаюсь до твого рамена. У тебе прищик. Коричневий, гудзичок, що виступає, що напинає лискучу шкіру. Я цілую заглибину шиї. Ти відхиляєш голову, слухаючись пестощів. Занадто сильно, занадто міцно. Ти знову хочеш у мені сховатись. МИ сідаємо, обнявшись ногами. Укуси поцілунків надто болісні. Ми лижемо один одному уста. Поштовхом ти долаєш мою мякість. Притримуєш мене за стегна, підносиш, владно притискаєш до себе. Притягуєш, відштовхуєш. Я стаю твоїм оголеним від плоті, напруженим прутнем. Ти витискаєш із нас насолоду. Ми здригаємося перед… Я вириваюся і ховаю голову під подушку. Я не хочу, аби ти мене торкався. Ще ні. Ти оголив мене від звичного тіла. З нього сочиться волога. Під ним є інше, закохане. Позпашіла шкіра парує парфумами. Тим лягаєш поруч, спершись на лікоть, вдихаєш дражливі пахощі. Я ніколи не пахну однаково, я набираюся пахощів від світла і пестощів. Вони дозрівають на теплій шкірі. Замість слів ти вкладаєш мені до вуха язика. Ти обіцяєш ним повільне виповнення. Ти лижеш ним найглибшу западину. Гладиш мої сідниці. Я люблю отримувати ляпаси, наче погана, неповоротка дівчинка. Звісно, я нікуди не поспішаю. Ти притягуєш мене за плечі, щоб потерти волосся. Звірина латка між ногами. Палець провадять до заглибини руді змійки слизьких волосин. Я широко розсуваю ноги. На зміну гладкому пальцеві приходить шорсткий язик. Моя солодка мякость стікає з твоїх уст. Ти притримуєш мої руки. Я не знаю, чи відштовхую тебе, чи тримаю нігтями за плечі. Ти зслизаєш у мене, коливаєшся. Неглибокі хвилі насолоди затоплюють уста. Я хапливо ловлю повітря, глибоко вдихаю його, тебе. Ти підштовхуєш до насолоди. Дедалі міцніше. Крізь моє тіло, розверсту наготу. Ти знаходиш усе нові пестощі, там, найглибше. Ми губимося, винурюємо, не можемо глибше увійти одне в одного. Розірвати. Я в тобі, в пульсуючому скиглинні. Я танцюю скимління. Пальці безсило зісковзують зі спітнілих плечей. Ми розкришуємо стегнами останній шматок цукру, який млосно розпускається в наших тілах. Я розплющую очі. Волокна простирадла. Плащаниця з відтиском мокрих тіл. Ти пригортаєш мене важкою долонею. Цілуєш напівсонний. Ти ще в мені, але зараз випадеш. Я народжуюсь знову. Витікають молочні води, і ти лагідно висуваєшся на мою втомлену литку. Я западаюся в сон. Король і королева із середньовічної гравюри. Вони кохаються. Переплетені в єдності. Це ми. Ми узяли корону оргазму з цього королівства всередині нас, понад нами. Насолоди і влади над світом без кохання…


Мануела Г.

DJ, PUT A RECORD ON... I WANNA DANCE WITY MY BABY...AND WHEN THE MUSIC STARTS, I NEVER WANNA STOP....ITS GONNA DRIVE ME CRAZY...

"Когда ты чего - нибудь желаешь очень сильно, вся Вселенная помогает тебе достигнуть етого.."
П.К.