Дневники

ЖИВОЙ ДОМ
Творческий семинар
Авторы и ведущие архитекторы Даниил КОСЕНКО и Наталья ЕЩЕНКО

Цель семинара – дать представление о современных методах органического проектирования усадебных домов как об альтернативе общепринятым подходам.
В результате семинара участники разработают предложения по планировке и застройке собственного поместья.
Первая часть семинара – ИДЕЯ – посвящена осознанию смысла и цели строительства собственного дома. Участники смогут найти ответы на вопросы «Зачем мне нужен дом», «Какой дом мне хочется», «Каким должен быть дом и почему», «Откуда берется образ дома».
Вторая часть семинара – ОБРАЗ – отвечает на вопрос «Какой именно дом мне нужен». Участник сводит воедино все факторы, влияющие на образ собственной усадьбы, и разрабатывает модель собственного дома.
Третья часть – ВОПЛОЩЕНИЕ – посвящена обсуждению традиционных и современных строительных технологий и инженерных систем с точки зрения гармонии человека и природы.

Даниил КОСЕНКО – архитектор, преподаватель. Один из организаторов и ведущих семинаров по органической архитектуре для студентов-архитекторов Киева и Одессы, которые проводятся с 2003 года при участии Высшей школы «Гетеанум» (Швейцария) и Международного форума «Человек и архитектура» (Голландия). Практикующий проектировщик в области коттеджного и усадебного строительства. Ведущий архитектор проектной группы «Метаформ».
Наталья ЕЩЕНКО – архитектор, художник, арт-терапевт. Член Ассоциации арт-терапевтов Украины. Организатор и преподаватель многочисленных семинаров в области органического искусства. Ведущий архитектор и дизайнер интерьеров проектной группы «Метаформ». Автор печатных работ в области цветоведения и арт-терапии.

– В своей работе мы опираемся на принципы живой органической архитектуры. Мы не занимаемся копированием и компелированием исторических образцов, но и не стремимся к внешней эффектности или оргинальности архитектурных решений. Основа нашего метода – взгляд на дом как на живой организм, который рождается и развивается по своим собственным, внутренним законам, неразнывно связанными с жизнью человека и окружающей средой. Поэтому архитектор не может и не должен ничего «придумывать», наша задача – изучить и понять, что требуется в каждом конкретном случае, каковы законы формирования именно этого дома, одним словом – услышать, каким этот дом хочет быть.
Д.Косенко, Н.Ещенко

ПРОГРАММА СЕМИНАРА
1. ИДЕЯ
- Народное жилище украинцев и ближайших соседей (русские, поляки, румыны…). Связь с землей и народными традициями.
- Селение, усадьба и окружающая природа. Традиционная усадьба как живой организм.
- Драматургия усадьбы. Усадьба и дом.
- Усадьба как идея и идеальная усадьба.
2. ОБРАЗ
- Мое поместье и окружение.
- Мое поместье, мой дом как живой организм. Жизненные силы поместья и дома.
- Образ и планировка поместья и дома
3. ВОПЛОЩЕНИЕ
- Тело дома. Строительные материалы и технологии.
- Жизнь дома. Системы жизнеобеспечения.
- Выбор материалов, технологий и организация строительства.

Участники семинара могут выбрать степень включения в работу:
- слушатель теоретической части и наблюдатель практической работы;
- слушатель
Если Вы хотите в ходе семинара работать над проектом собственного поместья, Вам потребуется:
1. Рабочая одежда для работы с макетом из глины.
2. Материалы для работы с проектом:
Принести обязательно:
- точный план участка со всеми существующими на данный момент постройками.
- план (хотя бы схематический) ближайшего окружения, с указанием сторон света.
Принести желательно:
- максимально крупный топографический план (можно купить в картографическом магазине) и аэрофотографии (или скачать с Google Earth) радиусом около километра.
- фотографии видов участка с основных направлений (со стороны подъезда, подхода и т.д.).
- фотопанорама окружающих видов, снятая с территории участка.
Приготовиться к работе над:
- описанием окружающей природы (характер ландшафта, почвы, гидрография, растительность и т.д.).
- описанием образа жизни семьи, которая будет проживать в поместье.

Цікава розмова відбулася сьогодні вдень на кухні…
Ось дуже приблизне її переказ:
Одна молода і гарна вчителька музики зазирнула у двері і сказала, що її зацікавила одна з нових пісень Океану Ельзи, на що знайома арт-терапевт, що була поруч відповіла, що вона вже й кліп цей бачила і що на її думку пісня класна, але відео викликає занадто сильні емоції, аж до відрази сильні і що власне цей кліп погіршує враження від доброго тексту та музики. Далі розмова продовжилася вже в напрямку, що ті почуття, відчуття, думки тощо, які можна якісно відобразити у віршах або навіть прозі, у піснях або навіть іноді у жестах, у малюнках або у скульптурі тощо дуже важко, майже неможливо відобразити у відео ряді.
І вже зараз заглибившись у світ віртуальної реальності я вимушена ще раз погодитись із багатьма словами, що були сказані тоді. Наприклад, повертаючись до теми щоденників, інтерактивного спілкування і тому подібних речей, хочеться сказати, що я відверто вражена тією неймовірною невідповідністю, наприклад, між легковажними фотографіями та глибокими думками декого з учасників всього цього безладу. А це лише один приклад, а їх, напевно, можна знайти безліч…
Можна лише здогадуватися про те, наскільки віртуальне спілкування та наші віртуальні образи відрізняються від реальності. Гадаю що мій образ відрізняється доволі суттєво…

Сьогодні останній день осені.
Саме час задуматися над тим як зустріти та гідно провести зиму…
Водночас сьогодні можна спланувати грудень. І для тих, хто ще не має планів на цей найнічніший місяці (у грудні ночі найдовші) можу запропонувати відвідати один цікавий семінарчик на тему «Прагнення до пізнання», який відбудеться у п’ятницю 8-ого грудня вечір і суботу 9-ого грудня майже зранку і майже до вечора у славному місті Києві. Що там буде відбуватися? Ну, наприклад, пошук відповідей на запитання чому і для чого ми щось хочемо пізнавати? Яким чином це буде відбуватися? – бесіди, ігри, мистецтва та багато мислення. Хто це робить? – ініціативна група творчих особистостей, яким хочеться знайти відповідь на ці та інші запитання і займаються подібними заходами вже не вперше, оскільки вважають, що до істини легше дістатися лише всім загалом, особливо якщо там є нові, незнайомі люди.
Власне мабуть це все, що я можу сказати про даний захід. Я не знаю чи може це когось зацікавити але якщо так, то можу відповісти на запитання чи із задоволенням вислухаю Вашу думку про це. У будь-якому випадку прошу пам’ятати, що все це є лише моїм особистим поглядом на цей захід, оскільки ця інформація написана лише від мого імені та не узгоджена із групою організаторів.

Люди різні – це факт.
Але ж не сліпі!
Чому ж тоді все так складається?

Вчора вночі розташувала на www.bigmir.net свою фотокартку, не найкращу та не найцікавішу, просто літню і сьогодні була щиро шокована тим, що її вже бачили майже десять людей. Їх приємні слова та відвертість підкуповують, захоплюють у полон, я була настільки вражена, що трохи не розмістила ще купу фотокарток… та вчасно зупинилася.
Що саме підштовхує людей до такої поведінки? До бажання роздивлятися фотокартки людей, яких ти ніколи не бачив і можливо не побачиш у житті? До бажання вистукувати на монітор приємні слова, реагуючи лише на одну картинку? Що можна розгледіти через віртуальну мережу, адже це навіть не листи, в яких окрім думок є ще й почерк, колір чорнил, платність паперу, а іноді навіть запах?
Безліч запитань, без відповідей. Спостереження продовжується.

Вчора був День народження однієї чудової дівчини, яку звати Ольга.
Це дивовижно, коли людина працює в одній сфері та водночас розвиваєтья в інших, наприклад коли людина ходить на доволі механічну роботу пов’язану з комп’ютером і любить цю роботу, а ввечері приходить додому і створює дивовижні картини, щиро цікавиться навколишнім світом в усіх його проявах, переймається проблемами своєї країни і шукає можливості зробити цей світ кращим…
З одного боку це абсолютно природно для людини, як для істоти розумної, але з іншого боку, таких людей надзвичайно мало в наш час. Набагато частіше зустрічаєш людей, які працюють на роботі, про яку вони не полюбляють говорити, тому що працюють на ній виключно за гроші, додому ходять щоб поспати та попоїсти, вільний час проводять на дискотеках, намагаються не думати зайвий раз і запевняють всіх довкола, що змінити світ неможливо…
З кожним днем з наближенням грудня в мене все гостріше стає запитання як знайти роботу за спеціальністю, яка була цікавою, на якій я могла б приносити користь іншим і яка водночас оцінувалася відповідно (так щоб я могла нормально жити, без зайвого шику та без боргів)?

Любі друзі!
На початку хотілося б сказати декілька слів з приводу тих причин, завдяки яким я власне вирішила створити-таки свій «живий журнал».
З безлічі різних причин можна виділити основні. Головною причиною стали надзвичайно дивовижні та несподівані але водночас приємні зустрічі з людьми, яких я добре знала з давніх-давен і від яких я не мала жодних звісток з тих самих давніх-давен, на щастя доля знов звела нас докупи. Водночас протягом останніх же днів я мала декілька доволі неприємних ситуацій з тими, хто останнім часом завжди був неподалік, з ким я часто спілкувалася і думка та підтримка яких була важливою, але нажаль… Є ще й інші причини, такі як, наприклад, моя власна схильність до «архівування»…
Але не хочеться зосереджувати надмірну увагу на причинах, коли треба говорити про мету. А головною метою є можливість висловити свою думку «вголос», щоб всі кому вона може бути цікавою могли почути її та висловити свою і щоб це водночас не було нав’язуванням. Крім роздумів я можливо буду частково описувати й події зі свого життя, оскільки я намагаюся робити висновки базуючись на власному досвіді. У будь-якому випадку все те, що ви побачите далі це мої особисті думки, тож намагаючись дійти до істини я із задоволенням вислухаю інші думки.
Дякую за увагу. Олена Є.