Прокинувся в Альони. Її нове житло на Лук’янівці, кутова, перший поверх хрущівки, з вікнами у подвір’я, тож завжди темно і галасно. Вона мені дуже імпонує, коли не пхає скрізь «срака» та «приколяс», тоді до неї...подробнее
Почав думати чи є мені чим пишатися за останній рік. Чи я досяг хоч чогось. Ну щоб просто розставити такі точки, від яких можна відштовхуватися у подальшій ході. І все це дуже боляче. Та й чи є необхідність...подробнее
Независимо от того, является человек писателем или читателем, задача его состоит в том, чтобы прожить свою собственную, а не навязанную или предписанную извне, даже самым благородным образом выглядящую жизнь. Ибо...подробнее
Зрозумів, що моє загострення з приводу еміграції чітко корелює із соціальним неспокоєм в країні або певними особистими сутичками з системою. Ось цей повсякденний український жах. Від моторошної бідності людей...подробнее
Чомусь мої фейсбучні кияни вирішили, що всі поїхали до Одеси. Начебто пусто. Я гуляю містом з мабуть найнепопулярнішою книгою Карпи «З роси, з води і з калабані», видану в КСД (раніше багато вже відомих...подробнее
Як називається цей стан, коли ти тверезієш від людини? Ні, я вже давно не п‘янів жінками, щоб думати про них днями і ночами, щоб робити дурниці, кричати на вулиці, жертвувати собою і не мати фізичної змоги заснути...подробнее
Дев'яносто дев'ятий день карантину. Друга хвиля. За офіційною статистикою б’ємо власні щоденні рекорди захворюваності. Проте зі знайомих так нікого й не підкосило. Взагалі лише одна людина з моєї фб-стрічки мала...подробнее
Реальність завжди перемагає? Так страшно йти за мрією. Це наче туман, який ніколи не розсіюється. Якби це хоча б був туман в лабіринті, й то було б легше. А так… роками пливеш крізь нього, ноги натерли, руки...подробнее
Знаєте, зазвичай революції не відбуваються частіше за раз на п'ятдесят років. Ми мали щастя або нещастя пережити аж дві. І от у 2014 здавалося, що нової на нашому віку вже точно не буде, власне так здавалося і у...подробнее