Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Тег: сумно

Вид ленты: сокращенный    полный   
Seduccion

Щось якось сумно... 05 июня 2014, 23:58

Просмотров: 682 Комментариев: 6

Черт, и даже написать как-то нечего.

У меня кризис. Профессиональный, творческий, жанра... весь сразу.

Я не знаю, чего я хочу.

Единственно, что я знаю - я действительно ХОЧУ. Самореализации хочу. Но вот в какой сфере... Пиар, копирайтинг, раскрутка? Не знаю, это надо учиться, а я не уверена, что мне эта сфера прям уже настолько нравится.

Пытаться дальше учить веб-программирование? Черт. Боюсь не справится. Это же не так просто, тем более, что я всю жизнь была гуманитарием.

О переводах я вообще не заикаюсь даже.

Фотография... Хочу. Очень хочу. Но не знаю, с какого конца взяться. Как начать делать это за деньги и где находить клиентов.

Черт. Черт черт черт.

У меня на фоне этого перманентно отстойное настроение (с редкими просветлениями).

Теги: сумно
Мне нравится! Понравилось: 3
Пожаловаться
Jouffroy

Я вирізаю з себе мальовничі епізоди... 02 октября 2012, 12:46

Просмотров: 956 Комментариев: 0

П.С. Боюся навіть перечитати це, бо щось всередині заклякнеі довго не відпускатиме, тож я можу просто більше не вдихнути через біль…

Часом руки доходять почистити смс. Багато мотлоху, мовляв.Хоча, насправді, майже весь мотлох я повидаляв за минулі рейди. Тож у моємутелефоні лишилися смс-ки від чотирьох дівчат – двох кохав, двох любив. Тиква,Небо, Ната, Попелюшка… Насправді, боляче тепер тільки від перших двох, відінших просто сумно. Такими рейдами мені вдається повидаляти кілька їхніх смс-окі глибоко в душі, крізь біль, віриться, що колись там мій телефон очиститься, ая із ним… Найбільшим жахом у цьому випадку є той незмінний факт, що для того,щоб видалити смс, потрібно спочатку її прочитати, не те що всі разом видалити… Читаєші кожну третю рука просто не підіймається видалити. І всередині мене щосьнариває від цих: Хочу тебе поруч… Кохаю тебе… Муррр… Хочеться у цю саму митьнаписати щось Небу або Тикві. Нестерпно. Майже до судом. Але ні… Я знаю чому.Бо це ні до чого не приведе. Це нічого не врятує. Це немає майбутнього, якщовзагалі має шанс. Хоча я радше схильний думати, що мені одразу ж скажуть «ні»,тож і не треба буде чекати, щоб вляпатись у ті самі проблеми, які ми так і незмогли вирішити. Читаю в телефоні тиждень за тижнем: згадую усе що було. Які жці слова все-таки цінні на пам'ять та як нестерпно я хочу, щоб їх не було, бовони більше не функціонують ніяк окрім болю… І от, іноді отримую легкіподарунки – якісь образи чи крики на мене. В такому випадку залпом вдаєтьсявидалити до десяти смс не дивлячись. Але ж їх все одно лишається так багато іколи я видаляю кожну, то наче іржавим ножем клаптик від прозорої душі відрізаю.І не дай Боже додуматися займатися цим вночі, бо сил дихати вже буде нізвідкивзяти… Думаєш: ну чого тобі не вистачало – все ж було так чудово. А потімзгадуєш, що ти робив чи не все що міг, і не від тебе залежав кінцевий результат– це відчайдушно знецінює сам факт мене… Але найбільше мене переповнює страх,який пронизує та змушує заклякнути, наче мене тут немає, бо він може почутимене і спинитися… Страх, що більше не буде кохання. Що ідеальне так і неприйшло, а всі страждання та намагання були марними, бо все вирішили за мене –жінки це вміють…  Господи, чому коханнядо цих двох відчайдушних, із якими неможливо уявити собі гармонійне сімейнежиття, так і не пройшло?.......... Нащо воно мені тепер?... Чому воно розриваємені нутрощі раз на місяць, хоча я й знати не знаю як вони там живуть. Нащовоно мені тепер? Дай відповідь хоча б на це питання, будь ласка… Сподіваюся,Небо щаслива. Якби я зараз помирав і міг попросити тільки про щось одне, то моєбажання було б таке: Хочу, щоб Небо була щасливою. Завжди. Вона на цезаслуговує більше, ніж будь-хто, про чиє існування мені доводилося знати. У цюмить у Всесвіті змінилася б його першооснова. Можливо, ми колись зрозуміємочому. Але, нажаль, я зараз не помру… Тому лишається сподіватися на випадок, щоб щастя самЕ знайшло її…

Теги: кохання, любов, самотність, страх, сум, біль, ніжність, сумно, Ната, тиква, Попелюшка, судоми, втрати, жах, питання до Бога
Мне нравится! Понравилось: 1
Пожаловаться
Jouffroy

Цей простирадловий шлях до самого себе… 26 сентября 2012, 00:14

Просмотров: 848 Комментариев: 1

Мені часом  і всечастіше видається, що душа має форму простирадла. Інакше б не було стільки мук,коли інші витягають її з тебе. Інакше б так не мучився я, коли душа виривалася,тільки б кудись подітися від мене. Вночі бачив непоганий фільм. Герой після розлученнявідрізав собі кінчик пальця. Коли лікар спитала в нього нащо він це зробив, товідповідь була така: Щоб моїй плоті було так боляче, як боляче моєму серцю. Яйого розумію, хоч нічого собі і не відрізав. Проте я стільки разів розбивавсята розсіювався мільйоном скелець, опромінившись холодом Всесвіту, що й непорахувати… Я не знаю коли закінчиться моє простирадло та чи буде вузол накінці. Я навіть не знаю хто я такий… І це точно не проблема інших чиВсесвіту...

Теги: пустота, самотність, рай, сум, біль, емоції, сумно, переживання, катарсис, хто я?
Мне нравится! Понравилось: 3
Пожаловаться
Jouffroy

дякую 27 июня 2012, 17:00

Просмотров: 979 Комментариев: 6
Ну що сказати?

Життя руйнується... Вкотре.

Я втратив роботу

Я творчо загнувся як у студії, так, здається, і у всьому іншому

Я втратив Попелюшку...

І останнє б*є найбільше, бо я ладен був пожертвувати чи не усім заради цих стосунків...

Нажаль, вона так не змогла навіть на половину...

Як би так це пережити, щоб просто пережити...

Щоб мати сили та більше ніж нульове бажання жити...

 

Рік тому я познайомився із Тиквою - її сестрою. Я знаю, що вона сьогодні на мене чекала в місці нашої першої зустрічі. Я знаю, що це були б розмови про вічне кохання і т.ін. Я знаю, що досі люблю її. Я здогадувався, що із Попелюшкою кінець, хоча хочеться вірити, що тимчасовий. Я не пішов до Тикви. Бо хочу бути із Попелюшкою. Врешті, я лишаюся сам... Цьому факту я не маю змоги дати оцінку

Теги: кохання, любов, біль, втрата, минуле, стосунки, сумно, тиква, Попелюшка, кам-беки, прощання
Мне нравится! Понравилось: 2
Пожаловаться
Jouffroy

...примушуючи інших гвалтувати себе... 01 июня 2012, 18:29

Изменено: 01 июня 2012, 18:30 Просмотров: 1328 Комментариев: 2
Знову... Варіація на той самий сюжет, на той самий мотив... Я знову і знову відіграю їх, хоча нічого саме для цього не роблю... Я просто не плюю на стосунки, а чогось від них очікую. Хоча б того, що було заявлено напочатку. І врешті ми приходимо до того самого... Тиква, Небо... Триптих якийсь. І що я роблю не так? Ну цього разу що не так?

Колись чув про жінку, яку гвалтували більше десятка разів. При чому вона з вигляду нормальна (в усіх планах, і, кажуть, щиро плакала). Якось вона поведінкою провокувала, напевно. І ця жінка справді жалілася і не знала як цей рок зкинути з себе. Моя викладачка пожаліла її. А ще пожаліла чоловіків, які через неї стали гвалтівниками. Так от, мені чомусь подумалося, що я саме така жінка. Я не знаю як це відбувається. Не знаю чому саме цей сюжет відіграється на мені, зі мною, мною... Не знаю. І скільки я, можливо, доль людей надрізав цим... 

Отак "...три години до літа..." на пешій сторінці "Вина з кульбаб" Бредбері моїм оковирним почерком наочно розкреслили все, коли я побачив закриті ворота і зрозумів, що мені не здавалося, що це правда, що все навіть гірше, ніж я думав... Що лишається? Психувати, ображатися, клясти... Та не вмію я проклинати. Заборонили мені в дитинстві. Збудеться ж. Ігнорувати? Так. Проте коли тебе не потребують, тобі перестають дзвонити вже після третього не підйому слухавки, вже після нульової не відправленої смс... Тоді ти відчуваєш свою справжню цінність, свою значущість, свою ціну... Справа не в приниженні, а в тому, що знову і знову... І що тепер робити із надіями, із вектором серця, із енергією, що налаштована саме на тебе, із найбільш відвідуваною сторінкою в інтернеті, найбільшою кількістю смс, із нотатками в календарику телефону: "підкидати кеди разом з Попелюшкою на проводи" та "*через 20 років, коли будуть діти, чи лишуся дитиною: як ні, то біжу у білизні Приморським, якщо так - біжить вона", з її парасолькою (віддати), з Бредбері (віддати), з піском з пляжу в коробці з під тістечок, що вона подарувала у наше перше побачення - ми розписали зсередини у темряві теплими словами і заклеїли, щоб за два місяці я приніс їй квітку у цій коробці... Що із цим робити? Що? Я затулив діру під назвою Тиква. Мені боліло. Але тепер болить більше. Я й думати не хотів про Тикву, і не думав, і тепер не хочу. Мені болить інше. Бо щастя здавалося таким простим та близьким... Таким простим та близьким... Простягніть руки та візьміть. Обидвоє. Обидвоє... Твоїх рук замало, - знаєте як це? Нічого ви не знаєте... Щиро вам заздрю, як може тільки заздрити людина, що постійно вимушує інших гвалувати себе...

 

П.С. Отак я втратив стосунки, в які хтів вкласти усього себе... Боюся, просто навіть якщо колись я переборю страх та відключу інстинкт самозбереження, то просто вже не буде чого вкладати...

Теги: кохання, любов, сум, очікування, біль, емоції, стосунки, сумно, розставання, тиква, Попелюшка, гвалтування, плани
Мне нравится! Понравилось: 1
Пожаловаться
Jouffroy

...нас доля стрімко течією несе, бо ми є не титани, ми люди... 07 мая 2012, 17:35

Просмотров: 1577 Комментариев: 2

У п'ятницю таки пішов у гості до колишньої своєї танцювальної студії, точніше, скоріше, до Попелюшки, яка там викладає, і за сумісництво є двоюрідною сестрою Тикви. Я думав, що це Тиква підмовла чи випросила... і дещо розчарувався, коли зрозумів, що ні... що вона покликала мене, бо їм потрібні люди на танці. Хоча за години може чотири-п'ять, їй вже очевидно хотілося більшого від мене... вона весела, живуча, енергійна... ми коли попрощалися, то вона повернулася у кафе хвилин за п'ять — втратила свідомість та кров носом пішла — от яка живуча енергія! Вона прикольна і я навіть почав задумуватися та розглядати варіант, проте знаючи, що вона двоюрідна сестра, що її батьки живуть в одній парадній із Тиквою, що вони багато спілкуються... Мені так не хочеться робити боляче собі, кожного разу випадково почувши про Тикву (а як я зрозумів, вони в дитинстві багато спілкувалися, інакше б чому Попелюшка згадувала б про це, тим паче, знаючи, що вона моя колишня, чи то я її колишній), мені не хотілося б робити боляче Попелюшці, яка б бачила цю біль, мені не хотілося б мучити Тикву протягом тривалого часу... Хоча чомусь мені здається, що вона це добре робить і без мене. Найбільше не хочеться, щоб через ці вже мертві стосунки, в який живе пристрасть та гниль врешті постраждала саме Попелюшка.... Це мене зупиняє найбільше. Тож не знаю який вибір зробити, та й Попелюшка зникла, тож і об'єкту немає, щоб чаклувати...

В неділю йшов із Вов містом після крижаної бесіди, в якій ми амбіціями ділили шкуру ще не вбитого ведмедя. Більш-менш утрясли. Йдемо. І я бачу Тикву... Тикву, яку так довго шукав очима. Так довго, що іноді здається, що це було завжди. З тиждень-два тому я дивився фотки з її концерту і відмітив для себе хлопця. Так і подумав, що це її новий бойфренд, хоч вони навіть не обіймалися. У суботу вони трималися за ручки. Сказати, що він не гарний... Так, він не гарний. Я із досить пересічною зовнішність, хіба що із чудовими очима, просто прекрасний у такому порівнянні. Нестерпно відчайдушно прекрасний! Навіть не знаю який в нього має бути талант, спокій, доброта, практичність щоб перекрити мене + кохання до мене... Я одягнув окуляри. Вона побачила нас. Ми пройшли повз, вони дещо застигли та теж пішли. Я побачив усю її змученість, нещасність, блідість та спустошеність. Навіть якщо це не так. Навіть якщо її слова Н.А., що їй спокійно це правда. Я це відчув. І мені у мить стало так смішно. А потім дещо сумно і гидко. Суто за неї. Я навіть втратив бажання бути із нею. Не знаю чи на довго це, але якщо бувають переломи, після яких камбеки чи пристрасті все менші і менші, то напевно це саме такий. Може хоч із таким хлопцем їй буде спокійно і вона не боятиметься відіграти сюжет батьків: як тато поводиться із матір'ю. Сумно, бо казка тане у моїх руках... І гра скінчилася так просто, що не вартувала вкладених пристрастей, сил, переживань...

Майстер взагалі забив на мене. Коли прийшла директор відділу кадрів з кіностудії він показав усіх та усім запропонував почитати, окрім мене. Всім, навіть тим, хто бувають раз на місяць, хто другий раз, всім.... Навіть Вов прифігів, хоча раніше вважав, що я все це вигадую... Майстер так і не прочитав п'єсу, яку я хочу ставити... Це вже навіть не боляче і не сумно, а дещо образливо... я не розумію... Тож скоро таки піду. В іншу театралку піти не зможу, бо образа буде на все життя. Та й Вов б'є себе в груди, що піде зі мною, бо, мовляв, від нудоти помре та мохом покриється, хоча не знаю на скільки це серйозно. Я б цього не хотів, хоч і приємно. Але, по-перше, шкода буде Вов, по-друге, Майстер точно прокляне мене, бо із Вов він пов'язує більшість головних ролей на найближчі роки... Я відчуваю себе самодостатнім бідним родичем, бо, насправді, мені все більше все одно....

П.С. Здається я вибрав об'єкт для кандидатської...

Теги: дружба, сум, біль, почуття, вибір, емоції, стосунки, ВОВ, сумно, інтерес, кохання?, творчість, тиква, Майстер, Попелюшка, нове, старе, безвихідь
Пожаловаться
Jouffroy

...тільки дощ 30 марта 2012, 11:01

Просмотров: 685 Комментариев: 0
...сиплеться, обвалюється, особистий апокаліпсис, жах, криза і таке інше.

Я прокинуся у неділю і посміхнуся. Мені буде 23.

Питання лиш в тому, як я себе відчуватиму: як переможець, чи як роздавлений равлик, який не зміг врятуватися від качалки.

За декілька годин в нас виступ, а наш керівник покинув нас, при тому поставивши у труднощі із реквізитом, а ми вчора разом цілком так номер і не прогнали. Мандраж... Стара подруга робить боляче мені, бо не може без мене, але й зі мною їй нестерпно. Колишня дівчина не може мене відпустити, але й зі мною бути не може, чи то від страху щастя, чи то від страху болю, чи то... Не знаю... Проте тим самим знову і знову розпинає мене... На роботі не все добре, хоча витерпіти можна. А дощ як з відра - вже зранку встиг ноги промочити.

Я прокинуся першого і посміхатимусь... Сподіваюся, все буде добре...

Теги: фестиваль, сум, біль, минуле, виступ, сумно, Н.А., зберися, сили
Мне нравится! Понравилось: 1
Пожаловаться
Реклама