Дневники

послезавтра первый экзамен, а я не все еще не в одном глазу...но это еще пол беды. вторая половина в том, что все мои начинают жутко нервничать и слать то рожи удачи, то еще всякую фигню, от чего подсознательно начинаешь паниковать. вот вчера одногруппник прислал..
"як говорить Євангеліє від Трієчника - "і досягне твоя думка не книжки, і досягне твоя думка не конспекту, і паде твій зір на шпору! і здаш ти екзамен триклятий, і благоговійно возришся ти на преподів, і буде воля студентська як в універі так і не в ньому..." а Євангеліє від Хорошиста каже :" прийде час темний, прийде смуток чорний, наступить тьма в розумі твому, потече піт лобом твоїм, і зветься цей час Судом Великим Студентським, і моляться всі щоб пережити Його, і звуть його Сили Чорні Преподські - СЕСІЯ!!! і тремтять наші душі праведні перед цими страхами Універськими, і є силя вірная проти цих злодіянь і мук, і у вірний час, прийде на поміч вам Методичка! і врятує нещасну душу студентську від посягань преподських, від наруги професорської, від вигнання з землі рідної студентської..."
...с каждым часом становится все страшнее. какая-то вселенская пустота.которая, впрочем, не мешает шататься целый день по городу, промокнуть не то что до трусов, а ...и сидеть в инете до опупения...шо за характер, ну...