Дневники

Янголя следующая + – предыдущая

сентября 2007
суббота
18:14

залипаю на цей вірш

ты ведаеш хто такія боб дылан і дылан томас
я ведаю толькі тое што я твой верны фанат
што я - калі я з табою - буваю ручны як тормаз
а ты са мною - самай ручною з усіх на сьвеце гранат

што я з табою маленькі і голы нырэц з абтоку шры-ланка
калі ты здымаеш нумар і майткі хоць я далёка ня бог
маланка тваёй сукенкі нібы шаравая маланка
б'е электрычным токам па пальцах і па зубох

што мы зьбіраемся пазлам бываем плазмай і плазам
што я кладуся а ты сядзіш на мне нібы наркаман
і чуючы твае словы: чакай давай кончым разам
хто скаже што мы дачытваем адзін на дваіх раман

а. хадановіч

отправить другу

комментарии через rss

Divne_stvorinnya 19:56 26.09.2007

привіт!в тебе цікава майбутня професія...дуже...

хм. чим це вона така цікава?)

ale4ka-bu 16:48 20.09.2007

клево. Особливо про "ручны як тормаз"

Petric 19:41 08.09.2007

Филолог?)))

гірше)

редактор-журналіст. майбутній)

Petric 18:26 08.09.2007

Якщо не помиляюсь - зустрічав цей вірш в інеті на українській мові?

ой). соорррііі, я одразу придовбуся "українською)" а не "на укр.)"

а так - не знаю), думаю, що переклади існують, але мені подобається саме оригінал)