Дневники

Якось воно усе так дивно стається в нашому житті - стараєшся зробити усе якомога краще, а виходить як ніби у гівно насцяв... Кудись біжиш, щось випрошуєш, плачешся в жилетки в надії отримати поміч, продаєш душу навіть самому маленькому демонові, котрий прислуговує слугам Архидемона, за шматок сала із червоною ікрою.
В погоні за багатство ти ладен убити. Ти рвешся вперед неначе Урал через гори, рвешся для того щоб стати хоч на однісінький нанометр вище від свого шкільного сусіда по парті...
Мля! Як ти колись в школі страждав... У тебе була не дуже заможня сім'я, тому ти не ходив у носках від "Versace" та не носив труси від "Dolce?Gabana". Але, щоб хоч якось втерти усім носа, ти вчив англійську дуже старанно з першого класу. Всі кричали: "Ги, дурак, заучка, денді!..", а тобі було насрати. Срав ти на них! Хех! А тепер, коли зустрічаєш цих вилупків, бачиш, що не кожен з них навіть по українськи два слова може звязати, в той час, коли ти спілкуєшся з цілим класом школярів із Солт Лейк Сіті... Дивишся на них - і ніби медом по грудях мастять, так приємно... Вони хизувалися крутими портфелями та дорогими речами. Тепер ти зверхньо ставишся до них... От тобі і приклад білої (чорної) та чорної (білої) заздрості.
Найбільше бісить трахнутий український менталітет. Дорвався до влади - в першу чергу тре собі накрасти. Накрав вдосталь - кради ще, кради всьо шо бачиш, бо вкраде інщий. Вкрав всьо, що побачив - дай вкрасти родичам, сусідам, щурам, папугаям. Не лишили нічого? О! Тепер можеш кричати про погане соціальне,

пенсійне забезпечення, корупцію, бандитизм, крадійство, мовляв: дивіться, яка тут, де я (!) стою, вчора купа добра була... а от сьодня прийшов, а її вже нема... Злодюг тут розплодили... І не стидно йому так кричати, адже то ж він то добро покрав, мовляв на благе діло, "всё в семью", а інший би то добро пропив.

Хай краще я так покористуюсь, із благою ціллю розвитку моєї родини.
І не вкумекає далбайоб, шо поки не дасть настарчати державі, поки не почне красти після того, як держава розбагатіє, ні одна скотина не вилізе із соціального гівна, ні один дурень не отримає нормальну зарплату, не зможе купувати своїм дітям носки від "Versace" та труси від "Dolce?Gabana".
Бля... А може то просто ти далбайоб? Може буде простіше жити так як всі? Жити за принципом "Будь попроще, и люди к тебе потянутся"?..