Дневники

Вагання
Кожна людина в своєму житті вагалася…Дехто вагається купити білу, чи рожеву ковтинку.Деякі вагаються стосовно кохання. А буває і таке: зробити аборт чи залишити дитину.
« Чому є люди, які беруть всю свою мужність в кулак і вирішують свої проблеми. А я не можу…Я завжди заздрила тим людям, які йдуть вперед,піднявши голову і не обертаться назад, не бояться пліткувань, засуджень.А я…А що я? Я народилася під знаком «терези», я вагаюся кожного разу, зважую всі «за» і «проти» і після того, як прийму рішення, думаю…А чи правильно я зробила? І в моїй голові кружляють слова: «Так,ні,так,ні,так,ні???????????????» О БОЖЕ, як в мене вже болить голова від цих сумнівів, хочеться забитися у куток і плакати…Плакати, так,щоб голова була тяжкою і розривалася від болю, і в кінці кінців взірвалася на маленкі шматочки. У кого мені просити допомоги??? Хто мені підкаже, ЩО МЕНІ РОБИТИ????? Куди бігти??? Де схаватися??? Чому просто не зробити цього і забути?, заснути, а прокинувшись думати про щось гарне! Про людей, які йдуть тобі на зустріч і посміхаються , про коханого, який в вечері приголубить, скаже якісь приємні слова, обійме і ви проговорите про якісь дурниці до перших просвітлів сонця, про дітей, які найщиріщі та найдобріщі створіння на землі!!!!!!! Чому немає дива, невже я його не заслуговую? Чому повинна вибирати я?!?!?! Нехай хтось інший, я нічого не розумію, мені потрібна допомога.
Я радилася з людиною, яка найдорожча мені в цьому світі, яка зрозуміє мене і прийме в будь якій ситуації – це моя мати, мамочка, матуся, яка відвернулася від мене, яка просто сказала: «Ти заварила цю кашу, тобі її і розхльобувати!!!!!!!!». Так я ж не сперечаюся, я я я я я я я я я я , одна я винна, але ж вона могла б мене підтримати, хочаб сказати, якісь заспокійливі слова. Чому так тяжко жити? Невже все моє життя мені самій прийдеться вирішувати такі важкі події в моєму житті? Невже ніхто, ніколи не підтримає і не допоможе мені? Тоді навіщо жити? Навіщо так жити? Ось рішення: я просто вб`ю себе, це найлегше, що я можу зробити, так!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Ні! Я не можу! Я навіть не можу вбити себе, знову вагання: «Так, ні, так, ні»! Якщо зараз не станеться дива, я просто з`їду з глузду і тоді… Все ж таки , щоб я не вирішила, все буде погано, боляче, я буду себе ненавидіти. Ні, я вже себе ненавиджу».
На наступний день, дівчина прокинулася і вся її постіль була в крові. Вона втратила дитину, доля вирішила за неї це питання…