Дневники

Цілую посмішку твою...
Як дощ - траву,
Як вітер - листя.
Ідеш...
Розгублено стою -
Усі шляхи мої зійшлися.
Усі дороги мої - тут,
Усі світи мої - біліють,
А ти - ідеш...
На тебе ждуть.
Я - зупинити не посмію.
Ну що ж?Іди.Нехай щастить!
А я - поплачу, посумую.
Я не ловлю щасливу мить,
Я тільки посмішку
Цілую...

(Який гарний...Якби я могла таке написати...Але виходить чомусь інше)

....Останній погляд -
І я здаюсь
Тобі чужою,
Ніби й не була...
Не була поряд,
Я так боюсь...
Нас було двоє -
Тепер одна!....

Останній дотик -
І я втікаю,
І не спинити
Політ думок.
А ніч коротка,
І все зникає.
Лишився тільки
Останній крок...

Останній подих -
Я задихаюсь
В твоїх обіймах,
В своїх сльозах...
Побудь ще трохи,
Дійди до краю,
Я бачу Всесвіт
В твоїх очах!....