Дневники

вражаюче.. на останній сторінці просто пішли мурашки по шкірі..

легка, невимушена книга. історія хлопця і дівчини, що познайомились в і-неті. так, трохи слюнявої лірики, яку я не люблю. але загалом.. дівчина постійно повторює, шо все це лише гра, а хлопець вмовляє її відчути в цьому справжню реальність..

а в кінці звичайно смерть "давай умрем разом, як у фільмі про Ромео і Джульєту"..

"Смерть сама по собі прекрасна. гидка і прекрасна. ти відходиш в кращі світи, близькі й чужі оплакують твій прах. їм погано. вони мучаться думкою, що не зробили для тебе все можливе, що повелись у чомусь нечесно. вони страждатимуть. звинуватять у всьому себе, будуть вимолювати прощення..
а я буду далеко.я буду дивитися на цих людей і сміятись. я помщусь їм. я буду вільна.."