Дневники

Ти в мріях моїх, дуже довго жила,
Я пестив тебе, у думках, і що миті,
Все вірив, що зірка мене приведе,
До самої гарної дівчини в світі.
У снах навіть бачив, твій образ ясний,
А просинався, з палаючим серцем,
Від зустрічей наших, тепер я хмільний,
Живу почуттям – коханням це зветься.

Я щастя відчув, що лине за обрій,
Воно розтяглося, від краю до краю,
Коли ми так любим – ми дуже хоробрі,
А це дещо більше, тебе я кохаю!
Повні легені вдихаю повітря,
Бо мрії мої – бувають здійсненні,
А цю ю пісню відпущу по вітру,
Нехай всім дарує настрій весен ній!

Дарую тобі, цю ніжну ю квітку,
Що майже ніколи не розцвітає,
Що не зів’яне не взимку не влітку,
А бачить її лише той хто кохає!
Від щастя в душі вона оживає,
З п’янким ароматом, і пелюстками,
Вічно жива, то бринить, то співає,
І завжди цвістиме тільки між нами...