Дневники

Холодно якось мені...
Темна кімната і на самоті...
Час зупинився давно...
Дощ дрібний йде за вікном...
Не бачу снів...
Не чую слів...
Не розумію всіх...
Не хочу нічого, думки всі сплелися мої...

Більше нема місця в серці тобі...
Все вже пройшло,
Прощавай, розійшлися шляхи,
І тепер ми не вдвох...
Та сльози в очах...
В душі лише печаль...
Й серце болить моє...

Згадую з сумом тепер,
Як я кохала без тями тебе,
Як помилялась тоді –
Сподівалась, що лиш мій...
Тінь на стіні...
Обличчя на склі...
Бачу я лиш образ твій...
Голос твій чую, до тебе іду, та ні...

Більше нема місця в серці тобі...
Все вже пройшло,
Прощавай, розійшлися шляхи,
І тепер ми не вдвох...
Та сльози в очах...
В душі лише печаль...
Й серце болить моє...