Щоденники

Можливість не підтримано думками,
Крізь простір і бажання не одне,
Можливість мандрува краями
Вона ось так одна й помре.

Я лиш арканом втримаю її одну,
Вдержу в руках і витримаю муки.
І це бажання, мрії я зловлю,
Щоб радості почути звуки.

Я досягну мети, вловивши хвилю,
Я дотягнусь зірок, злетівши ввись,
Я з радості пройду ще не одну тривалу милю,
Я буду оленем, який уникнув рись.

Я буду нести цю здійсненну мрію
До твоїх вуст, твоїх долонь,
Я у твоїх очах з коханням не зітлію,
Я розпалю священний цей вогонь.